Інформаційний портал Rss

Кращі записи

Де повинен спати дитина? Лікарі однозначно радять укладати спати новонародженого окремо, в дитяче ліжечко. Для більшості батьків більш зручним здається укладати малюка з собою, в свою постіль. Як же знайти золоту...

Читати повністю

Якщо тато виявився раптом і... Ось і залишилися позаду пишне весілля, перша звістка про вагітність, обопільне щастя, спільні плани на майбутнє і, як грім серед ясного неба, слова чоловіка: «Я тут подумав і зрозумів, що...

Читати повністю

Організація випускного в дитячому... Якщо ви взяли на себе відповідальність самостійно або з іншими батьками організувати випускний у дитячому садку, то повинні врахувати багато факторів, що впливають на успішне проведення...

Читати повністю

Ожиріння у дітей Дитяче ожиріння - це наявність надлишкової маси тіла дитини. Про наявність ожиріння у дітей може говорити збільшення норми маси тіла на 20%. У більшості випадків дитяче ожиріння може призвести...

Читати повністю

Надання першої медичної допомоги... Літо не тільки тепле, приємне і веселе пору року, але й період небезпечних травм, опіків, отруєнь, перегріву на сонці і т.д. Якщо дитина перегрівся на сонці, у нього підвищується температура,...

Читати повністю

Життя в поліклініці / Малюки

Категорія: Статті

життя в поліклініці

Ніколи не думала, що в перший рік свого життя малюк повинен пройти стільки лікарів! Коли я сама зіткнулася з цим, я була в легкому здивуванні.
Спочатку я думала – ой, як здорово, лікарі будуть постійно стежити за розвитком моєї доньки. Але потім я кардинально змінила своє ставлення до частоти, а головне, якості візитів в дитячу поліклініку.

Що мені не подобається
Є кілька головних мінусів, з- за яких я не люблю ходити в державні дитячі поліклініки.
1. Формальний підхід. Діти – як на конвеєрі проходять лікарів, а ті, відповідно, як на конвеєрі їх дивляться. Я переконалася відразу. Нам тоді швиденько виміряли зріст і вагу, і мені сказали, що мій малюк взагалі не виріс і поправився всього на 100 грам. Лікарі мене насварили, сказали, що я погана мама і недогодовують своєї дитини.
Я пішла в шоковому стані. Я відразу ж купила електронні ваги, щоб контролювати динаміку, почала годувати доньку по годинах, боролася постійно за кількість молока. А через пару днів після візиту в поліклініку, я вирішила звернутися в приватну клініку, щоб зрозуміти – наскільки все погано!
Там, природно, до вимірювання параметрів дитини абсолютно інший підхід. Всі перевірять, перевірять. І уявляєте, виявилося, що мій малюк з народження виріс на 5 см і поправився на 800 грам. Ну, ніяк за два дні ми не могли стільки набрати і так вирости! Та я і по речах бачу – мій малюк росте!

Як можна допускати такі похибки у вимірюваннях? А потім ще й маму відчитувати, що вона нікудишня.
З тих пір я перестала довіряти всім тим даним, які нам міряли лікарі в дитячій поліклініці.

.
2. Відсутність часу на нормальний діалог. Знову ж в цьому я переконалася в перший же візит. У мене була купа питань, але педіатр то поспішала, то заповнювала картки, то говорила по телефону. Крім того, вона постійно плутала наш вік і пропонувала вводити прикорм – це в місяць-то! Загалом, практично ні на одне питання я не отримала відповіді. Більше я нашому педіатру питань не задаю.
3. Не виконання здорового дня. Мені сказали, що треба приходити тільки по четвергах – у цей день прийом тільки для малюків. Скільки разів я не була – завжди в чергах з нами сиділи дорослі школярі з соплями до колін. Я постійно боялася, що після простого планового огляду ми просто захворіли. Ось такий от у нас – здоровий день.
4. Тривале очікування. Кожного разу ми зависаємо в поліклініці на дві години – і це для того, щоб пройти педіатра і невролога. Я вже не кажу, коли потрібно обхід більшої кількості лікарів. Для мене поліклініка – це катування! Про дитину я взагалі мовчу!
5. Кількість візитів. Навіщо, навіщо, поясніть мені, тягати дитину кожен місяць в поліклініку! Я розумію, хоча б раз на три місяці. Або при будь-яких проблемах у малюка! Але якщо все нормально, навіщо маму і дитину постійно тягати заміряти зріст і вагу, та при такому ще формальному підході! Це все можуть батьки робити і вдома, і в разі чого – звертатися!
Загалом, я не знаю. Чи то нам не пощастило з поліклінікою, чи то це стандартна ситуація. Але я стала з цим боротися!
Часткове позбавлення від поліклініки
У перші пів року життя моєї малятка я не збиралася її постійно тягати в нашу дитячу поліклініку. Підхід до дітей мене сильно розчарував. Та й сенсу я в цьому не побачила. Я вирішила оформити патронаж в приватній клініці, щоб лікарі самі приїжджали до нас додому.
Це було прекрасно, за деякими винятками! Ретельний підхід, обговорення всіх питань, чіткі рекомендації. Нам навіть аналізи вдома брали!
Звичайно, це дорого. І я розуміла, що користуватися платними послугами після півроку не зможу. Тому ми зрідка відвідували таки нашу дитячу поліклініку. І причини у мене на це були дві – щоб претензій до нас не було, коли патронаж закінчиться. Та й думки двох лікарів в певних ситуаціях мені дуже допомагали – все-таки невролог в поліклініці виявився нормальним.
Зараз нам 1,3 рочки. Патронаж у нас закінчився. Але мені настільки сподобалося спостерігатися в цій клініці і з таким ставленням, що всі наші проблеми ми вирішуємо там. У поліклініку ми заходимо так, зрідка, щоб не витрачати гроші на відвідування планових лікарів за умови відсутності у нас видимих проблем.
Матусі, а як ви ставитеся до дитячих поліклініках? Чи все вас влаштовує? Поділіться, може, це нам не пощастило?

Зимові види спорту для дітей / Дошкільнята
Життя після спільних пологів. Поведінка тата / Вагітність і пологи
Схожі записи:
Дитяча ревнощі зводить з розуму! Що робити? / Дошкільнята
Вчимося запам'ятовувати / Дошкільнята
Тільки сміливим підкоряються моря

Залишити коментар!