Гайд-парк: цікаві факти про відомий лондонський парк

👁 8 переглядів

Гайд-парк (Hyde Park) відомий у всьому світі як один з найбільших парків Лондона, розташований в центрі міста. Це улюблене місце відпочинку і прогулянок багатьох городян і приїжджих. Доріг для автомобілів тут немає, але Ви цілком можете покататися на кінній упряжці або на велосипеді. Великі алеї розгалужуються на дрібні доріжки, по яких приємно бродити на самоті, крім того завжди можна підшукати місце для пікніка або відокремленого побачення.

Аж до 16 століття ці землі були власністю Вестмінстерського абатства, але король Генріх VIII в 1536 розпустив монастир і використовував парк в якості мисливських угідь. Для відвідувачів парк відкрили через кілька десятиліть. В кінці 17 століття в Гайд-парку гуляли всі лондонці, як бідні, так і багаті.

Примітно, що в парку існує куточок ораторів, де можна виступати з будь-якими промовами, що не боячись бути арештованим і покараним.

. Здавна тут панувала повна свобода слова, і не важливо, що висловлювання могли кардинально суперечити думку королівського двору. Так розповідають легенди, але що було насправді в ті давні часи достеменно не відомо. Втім, цей куточок є в парку і зараз, так що Ви цілком можете відвідати його і перевірити, наскільки правдиві легенди про нього.

У центрі парку розташовується головна визначна пам’ятка – озеро Серпентайн, де можна ловити рибу і купатися. Крім того у парку варто відвідати арку і музей герцога Веллінгтона. На території Гайд-парку щорічно проводиться парад, присвячений офіційного дня народження королеви. Саме Гайд-парку випала честь прийняти першу Всесвітню виставку в 1851 році.

Крім пам’яток, парк вражає своїми розмірами, його площа наближається до 1,5 квадратним кілометрам, на яких панують зелені насадження і спокій. Багато жителів міста намагаються знайти час, щоб зробити тут ранкові пробіжки або прогулятися далеко від транспорту, адже кращого місця для цього не знайти.

Короткі факти про Гайд-парк

А про баварську резиденцію — замок Ліндерхоф — можна прочитати окремо.

  • Парк відкрили для публіки у XVII столітті, після того як у 1536 році, як зазначено вище, король Генріх VIII забрав землі в абатства.
  • Площа Гайд-парку — близько 1,4 км², а разом із сусідніми Кенсінгтонськими садами, з якими він межує, — набагато більше.
  • “Куточок ораторів” (Speaker’s Corner), про який ідеться вище, діє й донині щонеділі — виступити там може будь-хто на будь-яку тему.
  • Озеро Серпентайн, згадане в тексті, штучне — його створили ще у XVIII столітті спеціально для прикраси парку.

Що ще подивитися в Гайд-парку

Крім арки та музею герцога Веллінгтона, згаданих вище, парк відомий і сучаснішими подіями. Взимку тут щороку працює “Winter Wonderland” — велика новорічна ярмарка з атракціонами, катком і різдвяними наметами, яка збирає мільйони відвідувачів. Влітку в парку регулярно проходять великі музичні концерти під відкритим небом. А для любителів спокійного відпочинку є прокат човнів на озері Серпентайн і зона для купання, відкрита влітку. Або про українську пам’ятку — замок Орлик.

Поширені запитання

Чи безкоштовний вхід у Гайд-парк?
Так, вхід до парку вільний і безкоштовний цілий рік, як і до більшості королівських парків Лондона.

Коли краще відвідувати Гайд-парк?
Влітку парк найзеленіший і найактивніший (концерти, купання, прокат човнів), а взимку варто завітати заради різдвяної ярмарки Winter Wonderland, згаданої вище.

Чи можна влаштувати пікнік у Гайд-парку?
Так, це одне з традиційних занять місцевих і туристів — про це вже сказано на початку статті, великі галявини парку якраз і призначені для такого відпочинку. А для святкування зими у своєму колективі — сценарій новорічного корпоративу.

Андрій Мельник
Андрій Мельник

Цікавиться наукою, історією та незвичайними фактами про світ — постійно читає науково-популярну літературу, документальні матеріали й статті, шукає теми, які рідко потрапляють у стандартні добірки «цікавих фактів». Особливо приваблюють історії про відкриття, винаходи та природні явища, які на перший погляд здаються неймовірними, але мають цілком раціональне пояснення. Намагається перевіряти джерела перед публікацією і уникати поширених міфів, які кочують з сайту на сайт без перевірки — якщо факт звучить занадто ефектно, це привід перевірити його двічі. Не науковець за освітою — це аматорський інтерес, який з часом переріс у щоденну звичку шукати цікаве там, де інші проходять повз. У матеріалах прагне не просто перелічити факти, а пояснити, чому вони варті уваги і як саме до них дійшли дослідники.