Історія породи
Назва «тер’єр» походить від латинського слова terra, тобто «земля». Так називали собак, яких використовували для роботи біля нір і під час наземного полювання. Фокстер’єри належать саме до таких порід: їх виводили як активних, сміливих і витривалих помічників мисливця.
Перші згадки про собак цього типу пов’язують з Англією XVII століття. Саме там заводчики почали цілеспрямовано відбирати тварин, здатних ефективно працювати під час полювання на лисиць і гризунів. Селекція була не випадковою: собак підбирали за робочими якостями, силою, темпераментом і здатністю швидко реагувати в складних умовах.
Сучасний тип фокстер’єра почав формуватися приблизно в той самий період, а як окрема порода він остаточно виділився ближче до кінця XVIII століття. Велику роль у цьому відіграла популярність полювання на лисиць в Англії. Ним захоплювалися не лише представники вищих верств, тому порода швидко поширювалася й ставала масовішою.
Згодом був створений клуб прихильників фокстер’єрів, а селекційна робота продовжилася ще активніше. Для поліпшення робочих якостей породу схрещували з біглями, бультер’єрами, англійськими тер’єрами та іншими собаками. Спершу фокстер’єрів використовували переважно для полювання на лисиць, але пізніше їх залучали і до полювання на борсуків, а згодом тренували навіть для роботи по видрах.
Опис породи
Сьогодні розрізняють два основні різновиди фокстер’єра: гладкошерстого і жорсткошерстого. Жорсткошерстий тип сформувався ближче до кінця XIX століття. Його предком був чорно-підпалий тер’єр із жорсткою шерстю, а головним призначенням залишалося полювання на лисиць.
Гладкошерстий фокстер’єр має ширшу спадкову основу. Серед його предків називають чорно-підпалого гладкошерстого тер’єра, бігля та грейхаунда. Обидва типи породи й нині мають своїх прихильників, хоча в різні періоди популярність між ними змінювалася. У минулому більше цінували гладкошерстих собак, адже під час полювання їхня шерсть менше забруднювалася. Приблизно з 1920-х років помітно зріс інтерес до жорсткошерстих фокстер’єрів, яких часто сприймали не лише як робочих, а й як декоративних собак.
Фокстер’єр має міцну, добре розвинену статуру і справляє враження енергійного, зібраного собаки. Для кобелів стандартна вага становить приблизно 8 кг, для сук — близько 7 кг. Попри невеликі розміри, це сильна й дуже рухлива порода, яка історично працювала в умовах, де потрібні швидкість, витривалість і сміливість.
Жорсткошерстих фокстер’єрів сьогодні частіше утримують як домашніх улюбленців і виставкових собак, тоді як гладкошерстих представників породи інколи досі використовують у мисливській роботі. Водночас обидва різновиди зберігають характерні риси тер’єра: уважність, живий темперамент і готовність діяти.
Характер
Фокстер’єри відомі своєю відданістю. Вони прив’язуються до господаря і залишаються уважними до людини не лише під час роботи чи тренувань, а й у повсякденному житті. Історично ці собаки високо цінувалися за сміливість, витримку та готовність виконувати завдання в непростих умовах. Відомо, що кілька фокстер’єрів навіть були нагороджені після світової війни.
Це безстрашні собаки, іноді навіть занадто рішучі. У породі закріпилася схильність не відступати перед супротивником, незалежно від його розміру чи сили. Саме тому власнику важливо з раннього віку навчати фокстер’єра слухняності й контролювати його імпульсивність.
Фокстер’єр кмітливий, спостережливий і добре запам’ятовує команди. Дресирування зазвичай не викликає великих труднощів, хоча на початку собака може відволікатися або перевіряти межі дозволеного. Коли фокстер’єр звикає до процесу навчання, він починає працювати значно впевненіше. Ці собаки часто прагнуть заслужити похвалу господаря, тому правильна мотивація і спокійна послідовність дають хороший результат.
Цуценя бажано з перших днів знайомити з усіма членами родини. Так само рано його привчають до клички. Найпростіше робити це в спокійній обстановці: наприклад, коли малюк їсть або п’є молоко, його лагідно гладять і повторюють ім’я однаковою інтонацією. Заняття мають бути короткими: для маленького цуценяти достатньо приблизно 15 хвилин, інакше воно швидко втомиться та перестане сприймати інформацію.
Догляд та утримання
Догляд за фокстер’єром залежить від типу шерсті. Гладкошерстого собаку потрібно вичісувати щонайменше двічі на тиждень. Для цього використовують спеціальні щітки або рукавиці, які продаються в зоомагазинах. Вони допомагають прибрати відмерлу шерсть під час линяння, а також зібрати волосся, що залишається на килимах чи меблях.
Після прогулянок фокстер’єру варто очищати лапи й шерсть від бруду. Для цього можна використовувати м’яку замшеву серветку, проводячи нею за напрямком росту шерсті. Часте купання не рекомендується, особливо для цуценят: після миття шерсть довго висихає, а собака може застудитися. Купати фокстер’єра варто лише за потреби, використовуючи м’який шампунь, і не робити цього, якщо вдома або надворі холодно.
Окремої уваги потребують кігті та вуха. Кігті потрібно вчасно підстригати, щоб вони не заважали руху. Вуха бажано чистити приблизно раз на місяць, стежачи, щоб не було подразнення чи надмірних виділень.
Жорсткошерстому фокстер’єру, крім звичайного догляду, потрібен тримінг. Цю процедуру зазвичай проводять тричі на рік. Щоб зрозуміти, чи шерсть уже готова до тримінгу, можна обережно затиснути кілька волосин на чубку і потягнути. Якщо шерсть легко залишається в руках, час проводити процедуру. Якщо ні — краще трохи зачекати.
Раціон фокстер’єра має бути збалансованим і якісним. Собаці потрібні білки, вуглеводи, вітаміни, мінерали та інші корисні речовини. Правильне харчування допомагає зменшити ризик проблем із травленням, шкірою, печінкою та загальним станом організму. Продукти мають бути свіжими й безпечними, адже економія на кормі часто обертається проблемами зі здоров’ям.
Фокстер’єру можна давати натуральну їжу: окремі види м’яса, рибу, деякі молочні продукти, крім молока, а також овочі. За потреби до раціону додають вітамінно-мінеральні комплекси. Якщо власник обирає готовий корм, краще надавати перевагу якісним консервам або сухим сумішам високого класу. Обсяг їжі слід підбирати з урахуванням енергійності собаки, її віку, активності та стану здоров’я.
Відео: Фокстерєр
