Опис породи
Бішон фрізе належить до декоративних порід, які добре впізнаються завдяки компактному розміру, білій кучерявій шерсті та жвавому виразу мордочки. Породу визнають провідні кінологічні організації, зокрема АКС, FCI, СКС, КCGВ і АNКС. За розмірами ці собаки невеликі: довжина тіла й висота можуть варіюватися приблизно від 15 до 30 см, при цьому в породі особливо цінуються менші, акуратніші представники.
Шкіра у бішона пігментована, тобто може мати плямистий відтінок під шерстю. Очі мають бути темними, найчастіше чорними. Також високо цінуються чорна мочка носа й темна обводка навколо очей, бо саме ці риси створюють характерний контраст із білосніжною шерстю. Шерсть у бішон фрізе довга, густа, шовковиста й кучерява. Основний окрас породи однотонно білий.
У щенячому віці в бішонів можуть траплятися палеві або рудуваті плями. Це не обов’язково означає проблему з породністю: у міру дорослішання такі відтінки зазвичай світлішають і поступово зникають, а шерсть стає повністю білою.
Підхід до стрижки бішон фрізе відрізняється залежно від країни та традицій догляду. У Франції частіше зберігають природну довжину шерсті, підстригаючи лише лапи й мордочку з гігієнічних міркувань. В інших країнах, зокрема у США, поширився більш декоративний варіант грумінгу: шерсть на корпусі коротко підстригають, а на голові залишають об’ємну «гриву» у формі кулі або дзвона. Такий вигляд часто асоціюється з виставковим образом породи.
Характер
Бішон фрізе має відкритий, веселий і контактний характер. Це активний собака, який любить гру, рух і увагу людини. Порода добре підходить для сімей із дітьми, адже бішони зазвичай не проявляють агресії та охоче беруть участь у спільних іграх.
Водночас бішон фрізе не варто сприймати як зовсім просту «іграшкову» собаку. У характері цієї породи є власна впевненість і певна впертість, тому вихованцю потрібен послідовний, спокійний підхід. Якщо з собакою займатися без тиску, але регулярно, з ним легко знайти спільну мову. Бішони добре піддаються навчанню, особливо коли заняття проходять у формі гри й не перетворюються на суху муштру.
Через декоративний тип породи дресирування бішон фрізе зазвичай не потребує складної службової підготовки. Для повсякденного життя важливо навчити собаку базових команд: «фу», «до мене» і «кинь». Якщо собаку готують до виставок, окрему увагу приділяють подіумному хендлінгу, тобто правильній поведінці під час показу.
Догляд та утримання
Бішон фрізе добре пристосовується до життя в міській квартирі. Собаку можна привчити до домашнього режиму, мисок і лотка, але це не скасовує потреби у прогулянках. Через активний темперамент бішону потрібне щоденне перебування на свіжому повітрі та регулярне фізичне навантаження. Рух допомагає підтримувати здоров’я, нормальну вагу й добрий настрій собаки.
Догляд за бішоном залежить від мети утримання. Якщо собака живе як домашній улюбленець, основна увага приділяється чистоті, здоров’ю шерсті, регулярному розчісуванню й купанню. На перший погляд може здатися, що довга кучерява шерсть потребує дуже складного догляду. Насправді за умови регулярності процедура не є надто важкою, бо шерсть у бішона шовковиста. Розчісування допомагає уникати ковтунів, а миття лап після прогулянок потрібне так само, як і багатьом іншим породам.
Якщо собаку готують до виставкової кар’єри, догляд стає значно вимогливішим. Перед показами потрібно ретельно працювати над зовнішнім виглядом: стрижкою, формою шерсті, чистотою, загальною презентацією. Це потребує більше часу, терпіння й навичок від власника, зате виставкові результати можуть приносити багато радості й гордості.
Харчування бішон фрізе має відповідати віку, вазі та рівню активності собаки. Вихованець повинен отримувати достатньо корму, бути нормально вгодованим і спокійно відходити від миски після їжі. У собаки завжди має бути доступ до чистої питної води. Це особливо важливо, якщо раціон складається із сухого збалансованого корму.
Дорослого бішона зазвичай годують двічі на день. М’ясні продукти бажано давати ввечері. Власнику потрібно стежити за вагою собаки: різке схуднення або набір ваги є приводом звернутися до ветеринара. Якщо хвороб не виявлено, надмірну вагу коригують збільшенням фізичного навантаження, тривалішими прогулянками та активнішими іграми.
Крім повноцінного корму, у раціоні можуть бути мінеральні добавки: кальцій, гліцерофосфат, фітин і кісткове борошно. Серед натуральних продуктів використовують морську рибу, овочі, м’ясо, деякі крупи. Річкову рибу дають лише у вареному вигляді. Геркулес можна попередньо замочувати, а в окремих випадках давати сирим. Якщо є сумніви щодо безпечності м’яса, його можна ненадовго обдати окропом або опустити в киплячу воду на кілька хвилин. Великі шматки м’яса, риби чи овочів перед годуванням краще подрібнювати.
Годування цуценят має свої особливості. У віці до півтора місяця малюків годують приблизно шість разів на добу. Далі кількість годувань поступово зменшують щомісяця, щоб приблизно до дев’яти місяців перейти на режим дорослого собаки. Важливо пам’ятати, що близько шести місяців починається активний ріст, тому раціон у цей період має бути особливо продуманим.
Їжу для цуценят подрібнюють і подають теплою. Чим менший собака, тим більше в раціоні має бути рідких каш, молочних продуктів, фруктових та овочевих пюре. До сумішей також можуть входити яєчні жовтки й мед. Якщо власник обирає сухий корм, потрібно дотримуватися рекомендацій виробника на упаковці. Змішаний тип годування можливий, але його підбирають індивідуально.
Є продукти, які бішон фрізе не можна давати. До забороненого належать гостра, солона й жирна їжа, ковбасні вироби, сира кістлява риба, м’ясні кістки, особливо трубчасті курячі, бобові, макарони, білий хліб, картопля, манка, перлова крупа, цукерки, солодощі та шоколад. Такі продукти можуть нашкодити травленню, печінці й загальному здоров’ю собаки.
Відео: Бішон фрізе
