Історія породи
Такса належить до порід із давньою мисливською історією. Перші згадки про цих собак датують початком XVIII століття, хоча найстарішою різновидністю вважають короткошерсту таксу, формування якої пов’язують ще із XVII століттям. Її предками були низькорослі гончаки та пінчери.
Спочатку такси були значно більшими: вага окремих собак сягала приблизно 40 фунтів. Згодом селекція пішла в бік зменшення розміру, адже собака мала бути достатньо компактною, щоб працювати по дрібній норній дичині. Саме мисливське призначення пояснює характерну будову такси: довгий корпус, короткі міцні лапи, сильні щелепи та сміливий темперамент.
Довгошерсті такси з’явилися у XVIII столітті. Для їх виведення використовували гладкошерстих такс і спанієлів. Породний стандарт було закріплено у 1879 році, а через дев’ять років після цього створили Перший клуб любителів такс.
Опис породи
Такса — невелика, але дуже міцна й витривала собака з виразною зовнішністю. Її легко впізнати за видовженим корпусом, короткими лапами та впевненою поставою. Попри компактні розміри, це не декоративна порода, а справжній мисливський собака з добре розвиненою мускулатурою.
За розміром розрізняють стандартну, карликову та кролячу таксу. Зріст стандартної такси становить близько 35 см, карликової — 30–35 см, кролячої — приблизно 30 см. Вага стандартної такси зазвичай тримається в межах 7–11 кг, карликової — 3–4 кг, кролячої — 2,5–3 кг. Середня тривалість життя породи може сягати 15 років.
Голова в такси видовжена й поступово звужується до носа. Ніс темний, губи щільно прилягають, щелепи сильні та добре зімкнуті. Очі овальні, середнього розміру, посаджені трохи косо, через що погляд здається уважним і живим. Шия суха, корпус довгий, м’язистий і присадкуватий. Груди потужні, холка висока, спина пряма й міцна. Поперек широкий і злегка опуклий, круп округлий.
Кінцівки короткі, але сильні, з широкими лапами. Хвіст потовщений біля основи, шаблеподібної форми. За типом шерсті такси бувають короткошерсті, жорсткошерсті та довгошерсті. Шерсть може бути короткою й гладкою, густою та жорсткою або м’якою, довгою й трохи хвилястою. Забарвлення буває одноколірним або двоколірним, найчастіше у відтінках коричневого й чорного.
Характер
Такса — собака з величезною енергією в маленькому тілі. Вона рухлива, допитлива й постійно зацікавлена всім, що відбувається навколо. Спокійним людям така активність іноді може здаватися надмірною: такса охоче досліджує кожен куток, реагує на будь-який рух і не пропустить жодного цікавого звуку чи запаху.
Ця порода вирізняється кмітливістю, швидкою реакцією та великою самостійністю. Такси здатні приймати рішення самі, і це не випадковість, а наслідок їхнього мисливського минулого. Працюючи в норі, собака не могла чекати підказки від людини, тому мала покладатися на власний розум, сміливість і силу. Саме через це такс часто вважають одними з найрозумніших собак серед малих порід.
До своєї родини такса дуже прив’язується. Вона любить бути поруч із господарем, потребує уваги й погано переносить байдужість. Це товариська собака, якій важливий контакт із людьми. Якщо з нею мало спілкуватися, вона може замкнутися або, навпаки, почати привертати увагу небажаною поведінкою.
Такси добре почуваються в сім’ї, особливо там, де є діти й активне дозвілля. Вони із задоволенням грають у схованки, наздоганялки та інші рухливі ігри. Також можуть охоче спілкуватися з іншими собаками. Водночас мисливський інстинкт у породи дуже сильний, тому на прогулянках таксу не варто відпускати з повідка: побачивши дрібну тварину, вона може миттєво кинутися навздогін.
У вихованні важливо з перших днів встановити зрозумілі правила. Такса розумна й швидко запам’ятовує команди, але іноді може проявляти впертість і перевіряти межі дозволеного. Навчання має бути послідовним, без залякування. Якщо тиснути на собаку або карати її грубо, вона може стати полохливою, що погано вплине на її поведінку й психіку.
Догляд та утримання
Такса невибаглива в побуті й добре підходить як для приватного будинку, так і для міської квартири. Завдяки компактному розміру її зручно брати із собою в поїздки, і зазвичай вона із задоволенням супроводжує господаря.
Основний догляд за таксою складається з контролю здоров’я, догляду за шерстю, зубами, кігтями, очима та вухами. Найважливіше — не перегодовувати собаку й не давати їй шкідливі продукти. Надмірна вага для такси особливо небезпечна, адже її довгий корпус і короткі лапи створюють додаткове навантаження на спину.
Гуляти з таксою потрібно щонайменше двічі на день. Прогулянки мають бути не лише коротким виходом надвір, а повноцінною активністю: собаці потрібен рух, нові запахи й можливість витратити енергію. Без достатнього навантаження такса може нудьгувати й псувати речі в квартирі.
Догляд за шерстю залежить від її типу. Гладкошерстих такс зручно протирати спеціальною рукавичкою, а жорсткошерстих і довгошерстих потрібно регулярно вичісувати щіткою. Часте купання небажане: мити собаку варто лише за потреби й тільки спеціальними засобами для тварин. Цуценят до шести місяців купати не рекомендують без гострої необхідності.
Кігті цуценятам потрібно вчасно вкорочувати спеціальним інструментом. Дорослі собаки часто частково сточують їх самі під час прогулянок, але стан кігтів усе одно варто контролювати. Очі можна обережно протирати сухим тампоном, якщо з’являються забруднення. Вуха слід оглядати й чистити тоді, коли накопичується сірка. Зуби бажано перевіряти щотижня та чистити спеціальною щіткою.
Харчування цуценяти має бути продуманим і збалансованим. У ранньому віці краще робити акцент на натуральній їжі, зокрема можна давати нежирний сир. Сухий корм доцільніше вводити пізніше. Не можна годувати таксу залишками зі столу, солоними, копченими, консервованими продуктами та солодощами. Собаку не слід ні перегодовувати, ні недогодовувати: стабільний режим і помірні порції допомагають підтримувати здоров’я та активність.
Відео: Такса
