Одна з найважливіших рис характеру, самостійність, формується батьками. Її становлення можна розділити на три основних етапи.
Етап 1 : Формування побутової та фізичної самостійності: дитина прагне робити все самостійно, відкидаючи допомогу батьків. Прийняття дитиною їжі, використання горщика, допомога по дому доставляє батькам масу проблем через відсутність у малюка певних навичок. Батькам необхідно запастися терпінням і дати дитині можливість «набити руку». З часом і тактовної допомогою батьків у нього все вийде.
Етап 2: Формування навчальної самостійності починається до 6-7 років, коли дитина відправляється в школу. Разом з навчанням прийдуть нові обов’язки, новий розпорядок дня. Це зажадає розвитку сили волі, уміння докладати зусиль для досягнення бажаного і чіткої організації часу. Дитині необхідно удосконалити базові навички: одягатися і прибирати за собою без сторонньої допомоги. Також йому потрібно навчитися робити домашні завдання і збирати портфель без нагадувань. Невміння організувати час тягне за собою неохоче і тривале виконання домашніх завдань, що негативно позначається на навчанні дитини.
. Для успішної навчальної діяльності дитині необхідний стимул: спонукальний мотив – наприклад, пізнавальний. І не менш важливо навчити дитину отримувати задоволення від виконаної роботи. Батьки повинні допомогти дитині: підтримати, пояснити незрозумілі моменти, але батьки ніколи не повинні робити за дитину його роботу – дуже важливо терпіння дорослих.
Етап 3: Формування особистісної самостійності: самий складний етап, що включає в себе попередні етапи і вміння приймати самостійні рішення з подальшою відповідальністю за них. Основи закладаються в ранньому дитинстві, коли батьки пропонують дитині зробити вибір. Досить запропонувати два варіанти: «Ти підеш в туфлях або кедах?», «Ми будемо дивитися мультик чи фільм?». Таким чином батьки поступово розвинуть особистісну самостійність, і до початку підліткового віку дитина зможе усвідомлено приймати рішення. На питання дитини, як йому вчинити в тій чи іншій ситуації, найкращою відповіддю буде зустрічне запитання: «А як ти думаєш сам?». Для формування цього етапу розвитку самостійності важливо дати дитині більше простору дій, не засуджувати і не критикувати його рішення, не варто боятися помилок дитини – на своїх помилках вчаться. Виховання самостійності – тривалий процес, але якщо до досягнення юнацького віку вам не вдалося сформувати цю рису характеру, то час втрачено назавжди. Так що не спізніться! Схожі записи: