Родові сутички
Ще з вечора 24 березня у мене почав потягувати живіт, віддаючи в поперек. Так як ПДР мені поставили на 25 число, то я і думала, що якраз в цей день пику. Тому з чистою совістю з’їла почищений люблячим чоловіком гранат і лягла спати.
Поки ще вдома
Прокинулася приблизно на початку четвертої ранку від сильніших схваточних відчуттів. Полежала трохи і, вирішивши поки не будити чоловіка, почала збирати йому речі в пологовий будинок. Хто ж про нього подбає крім рідної дружини?)
Збираю, а сутички все частіше, приблизно хвилин через 10-12 проміжки. Тут уже чоловік прокинувся, і ми вирішили їхати в пологовий будинок.
У приймальному покої
Приїхали ми в районну лікарню (пологове відділення є її частиною) і потрапили на пересменку. Прийняли мене тільки хвилин через 20. Оглянули і відправили додому. Кажуть, щоб приїжджала через тиждень, рано ще.
Я їм пояснюю, що живіт у мене тягне сильно, сутички і все таке. Сказали – випий ношпу, це тренувальні. Виміряли тиск і здали мене назад чоловікові.
У мами
Не дивлячись на те, що 25 березня у нас був вихідний, чоловікові все ж треба було їхати на роботу. Тому ми поїхали до моєї матусі. По ходу дороги у мене схоплювало живіт (ну, на той момент я думала, що це сильно).
.
По дорозі мені захотілося персикового соку і солоненьке бретцель, мабуть, моє вагітне стан вирішило наостанок побешкетувати. Купивши все в найближчому супермаркеті, ми нарешті добралися до маминої квартири.

Перекусивши соком, я лягла і включила телевізор. Йшов серіал Гюльчатай, тепер він у мене асоціюється з тим часом. До 16 години живіт почав боліти все частіше. До того моменту я вже проконсультувалася з уже родила подругою з цього приводу, тому що дуже боялася пропустити початок пологів.
Після 19.00 я почала підраховувати проміжки між переймами і записувати дані в телефон. Приїхав з роботи чоловік і намагався мені допомогти, роблячи легкий масаж.
Знову їдемо в пологовий будинок
Через годину моє терпіння закінчилося, і ми знову вирушили в пологовий будинок. На щастя, мене відразу прийняли. Поки оформляли необхідні документи і брали аналізи, чоловік привіз мою подругу, яка повинна була супроводжувати мене на пологах.
Сутички ставали все частіше і нас підняли на ліфті в родзал. І ось тут почалися справжні перейми. Дійсно сильні. Як виявилося, все що було до них – це дурниця, не варто було й уваги звертати.
Під час сутичок я потихеньку підвивали і відламувала спинку від ліжка (Це мені подруга потім розповідала, я й не пам’ятаю). Годин через 5 у мене почалися потуги, і я народила нашу принцесу – настало вже 26 березня.
А як ви пережили сутички? Як довго вони у вас тривали? Схожі записи: