Виховання казкою

Впевнена в тому, що казку ще недостатньо використовують в сім’ях в якості дошкільного виховання. Я ж бачу в казці багато можливостей. За допомогою неї я роблю моральні висновки, виховую добрі почуття, роблю мовну зарядку, розвиваю у дитини уяву і мислення, навчаю навичкам математики і взаєминам з природою і навіть розвиваю малюкові руки.
Чому саме ці уроки?
Звичайно, ті розділи, які я перерахувала вище, обрані мною умовно. Кожна мама може винести свої висновки. Адже ще важливо, які казки використовувати для заняття з дитиною. До кожного віку підходить свій перелік.
У будь-якій казці треба вибрати один або два пріоритетних елемента, які автор намагається донести до читача. Та й діти різні, і інтереси їх відрізняються. Все індивідуально.
Одним дітям подобаються історичні казки, іншим – географічні, третім – з елементами фантастики, четвертим – про тварин.
Казками можна виховувати патріотизм, увага, справедливість і так далі.
Як я проводжу заняття
я не користуюся давно виробленими схемами, які вже добре відомі дітям. Наприклад, багато, розповівши казку дитині, пояснюють, що лисиця від природи хитра, а пушкінська стара сама у всьому винна, колобку треба було слухатися дідуся з бабусею, а журавель і лисиця все одно б посварилися.
.

Я ж підходжу до казкового матеріалу нетрадиційно. Я вчу дитину оригінальному, незвичному мисленню, намагаюся зробити так, щоб він самостійно сприймав розповідь і навіть творчо перетворював його хід, придумував різні продовження, переробляв лінії сюжетів, змішував кілька казок в одну.
Що вважаю найбільш важливим
1. Моральний урок з казки. Ми з’ясовуємо, в чому основний сенс казки, які висновки має зробити з неї мій маленький слухач, які установки моралі він засвоїв. Як кажуть, казка хоч і брехня, але в ній є натяк. Ось і я вважаю основним з’ясування цього натяку.
2. Традиції казки такі, що вони як би служать малограмотним і бідним людям промінцем надії на добре майбутнє. Звідси скатертина-самобранка, килим-літак, чарівна грубка. Не можу ж я своїй дитині говорити, що лінуватися – це добре. Я пояснюю, які риси у героя позитивні, які негативні, і що йому потрібно зробити для того, щоб змінити своє життя, а не чекати манни небесної.
3. Я завжди під час занять тримаю в голові головну установку: все можна зробити краще, досконаліше, потрібно тільки працьовитість і бажання. З таким творчим девізом ми і читаємо з сином казки. Схожі записи:







