Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра – найголовніший і перший монастир, зведений в державі давніх русичів.
Виникла вона в якості далекого від міста печерного монастиря. Це місце в ХI столітті – звичайний ліс, куди йшов помолиться священнослужитель найближчого селища Іларіон. Він першим викопав там печеру.
Сталі приходити й інші ченці, а коли їх кількість збільшилася до сотні, у 1073 році на прилеглому пагорбі стали будувати великий наземний монастир (те, що в наш час іменується Верхньої Лаврою.) Її зведення пішло з закладання білокам’яного Успенського собору, будівництво та розпис якого відбувалися в атмосфері багатьох неймовірних знамень.
Пізніше обитель отримала назву Лаври (від грецького «лавра» – церковний прихід). Лаврами звали великі відомі обителі на Сході, а потім і на Русі.
Не один раз Лавра страждала від ворожих нальотів.
. У 1096 – від половецьких племен, в 1240 г. – від хана Батия, наприкінці 15 сторіччя – від Менглі-Гірея. Вистояла обитель і під час вигублюють пожаров.Націсти підірвали Успенський собор восени 1942 р, а його відновлення відбулося лише в 2000
Розташовується на сьогоднішній день Києво-Печерська Лавра в серці Києва, займаючи два пагорба, які розділені улоговиною на правому березі Дніпра.
Головні її святині – ікона Матері Божої «Ізбавительниця», а також мощі різних святих.
Територія Лаври вміщує безліч храмів та інших споруд, серед яких: 3 дзвіниці і більше 10 церков, Братські корпусу, Західні економічні ворота, Київські Духовна Семінарія, Могила Петра Столипіна Колодязі преподобного Антонія і преподобного Феодосія, Митрополія, Пам’ятник Нестору Літописцеві і мн.др.
