Зроби що-небудь добре – і хтось обов’язково зробить краще. Історія, пов’язана з цим влучним зауваженням, почалася одного разу в 1914 році, коли в кінотеатрі Канзас-сіті показували короткий мультфільм про Білосніжку. Звичайно, німий. Звичайно, чорно-білий. Але і цього було достатньо, щоб назавжди запасти в душу 15-річному підлітку, підробляв рознощиком газет. Звали підлітка Уолт Еліас Дісней.
Як він розпорядився своєю мрією? Спочатку, вже через п’ять років після того кіносеансу, влаштувався художником на Кінорекламна студію і створив свої перші рекламні ролики. Сподобалося. Захотілося продовжувати. Вирішив відкрити свою анімаційну студію. Називалася вона Laugh-O-Gram, але проіснувала недовго – збанкрутувала. Інший би на місці Уолта зажурився і опустив руки. Але Дісней був не такий. Втім, як і його брат Рой.
У 1923 році Уолт і Рой переїхали на Західне узбережжя США, в район Лос-Анджелеса під назвою Голлівуд. До того часу він вже встиг прославитися як центр американської кіноіндустрії. Тут 16 жовтня була створена невелика анімаційна студія. Але назва! Disney Brothers Cartoon Studio. Чому немає бурхливих оплесків? А її нинішню назву – The Walt Disney Company – хіба ні про що вам не говорить? Так-так, це була саме вона, і так почався її славний шлях на кінематографічний Олімп, в небожителі.
Починав Уолт Дісней з пригод Аліси з творів Льюїса Керолла. Потім була відкрита галерея знаменитих диснеївських персонажів – першим був кролик Освальд. А в 1928 році з’явився мишеня Мортімер. На щастя, його швидко перейменували, і сьогодні його знає весь світ – Міккі Маус. У тому ж році Уолт Дісней подарував йому свій голос. Мультфільм «Пароходик Віллі» став першим звуковим фільмом Діснея і першим в історії кінематографа анімаційним фільмом з синхронним звуком.
Не забули ще про підліткову мрію? І Уолт Дісней залишився вірний їй, випустивши напередодні Різдва 1937 одну з кращих мультиплікаційних казок всіх часів і народів – «Білосніжку і сім гномів». Дісней моментально, як на ракеті, вознісся до олімпійських кінонебожітелям – разом з величезною популярністю, захопленими відгуками професійних критиків і 8 мільйонами доларів доходу (нечуваними на ті часи). З тієї пори успіх не зраджував йому.
Але не тільки анімація цікавила Діснея. У 1948 році їм була розпочата серія освітніх фільмів в кольорі, що розповідала переважно про природу і користувалася не меншою популярністю, ніж сьогодні фільми від Discovery, National Geographic і Animal Planet. А з 1950-х The Walt Disney Company розпочала ігровому кіно, почавши з класичного «Острова скарбів». Всі фільми спочатку продюсував сам Дісней, стежачи за ходом зйомок і особливо за художньою стороною процесу. Про успішність його зусиль говорить хоча б те, що «Мері Поппінс» (1964) отримав відразу п’ять «Оскарів»!
Що до жаданих золотих статуеток, то перший з них сам Уолт Дісней отримав в 1932 році – за створення невтомного Міккі-Мауса. Всього ж за життя йому вручили 25 «Оскарів». Один 1954 приніс щасливому режисеру відразу чотири нагороди! Двадцять шостого «Оскара» Дісней був удостоєний в 1968 році, вже посмертно. Кажуть, правда, що цих статуеток більше. Посилаються на прецедент 1937 року, коли за «Білосніжку і сім гномів» йому вручили відразу вісім «Оскарів» – один великий і сім маленьких. На голлівудській Алеї слави сяють відразу дві його зірки: одна – за внесок в кіноіндустрію, інша – за внесок у розвиток телебачення.
Коли Уолт Дісней ні занурений з головою в роботу, він присвячував весь вільний час сім’ї – дружині і двом дочкам. Він часто гуляв з ними. Під час однієї з таких прогулянок Уолт задумався: чому б не створити таке містечко, де всі діти могли б весело і цікаво провести час? І щоб дорослим в ньому теж не було нудно … Презентація парку атракціонів Діснейленд відбулася 17 липня 1955. Нехай вона пройшла не так добре, як хотілося б. Але з тих пір слава Діснейленду неухильно зростала, і сьогодні цей казковий дитячий світ – один із символів не тільки США, але і щасливого дитинства.
Здавалося б, як може такий добрий режисер когось ненавидіти? Але архіви Федерального бюро розслідувань США досі зберігають повідомлення Діснея про своїх колег по Голлівуду, яких він підозрював у прихильності комуністичним ідеям. Будучи переконаним антикомуністом, після Другої світової війни Дісней активно включився в маккартистського кампанію по «полюванні на відьом» і викривав прихованих комуністів-кінематографістів. Крім цього, в роки війни Дісней виступав проти встрявання США в європейську війну проти нацистської Німеччини.
Уолт Дісней став однією з найвідоміших жертв куріння. Спровокований їм рак легенів убив великого режисера і продюсера 15 грудня 1966. З тих пір компанія The Walt Disney Company не показує у своїх фільмах сигарети. До цих пір ходять «цілком таємні матеріали» про заховані глибоко під землею кріогенних камерах із замороженими там людьми в очікуванні майбутніх досконалих методів лікування або настання нового світу. Нібито в одній з таких камер лежить Уолт Дісней. Насправді його остання адреса – Лос-Анджелес, північне передмістя Глендейл, приватне цвинтарі Форест-Лаун. Тут же поховані: Джин Харлоу, Хамфрі Богарт, Еррол Флін, Кларк Гейбл, Елізабет Тейлор, Майкл Джексон …
