Інформаційний портал Rss

Кращі записи

Де повинен спати дитина? Лікарі однозначно радять укладати спати новонародженого окремо, в дитяче ліжечко. Для більшості батьків більш зручним здається укладати малюка з собою, в свою постіль. Як же знайти золоту...

Читати повністю

Якщо тато виявився раптом і... Ось і залишилися позаду пишне весілля, перша звістка про вагітність, обопільне щастя, спільні плани на майбутнє і, як грім серед ясного неба, слова чоловіка: «Я тут подумав і зрозумів, що...

Читати повністю

Організація випускного в дитячому... Якщо ви взяли на себе відповідальність самостійно або з іншими батьками організувати випускний у дитячому садку, то повинні врахувати багато факторів, що впливають на успішне проведення...

Читати повністю

Ожиріння у дітей Дитяче ожиріння - це наявність надлишкової маси тіла дитини. Про наявність ожиріння у дітей може говорити збільшення норми маси тіла на 20%. У більшості випадків дитяче ожиріння може призвести...

Читати повністю

Надання першої медичної допомоги... Літо не тільки тепле, приємне і веселе пору року, але й період небезпечних травм, опіків, отруєнь, перегріву на сонці і т.д. Якщо дитина перегрівся на сонці, у нього підвищується температура,...

Читати повністю

Літо в скрутному таборі / Школярі і старше

Категорія: Статті

valia

Літо в« скрутному »таборі


Позаминулого літа мені запропонували попрацювати один заїзд змінною вожатою в таборі для діток з неблагополучних сімей та дитбудинків. Табір знаходився на морському березі, до того ж подменная вожата з дітьми повинна бути тільки з дев’яти до семи, так що я, недовго думаючи, погодилася.
Перші дні мені здалися пеклом , зате дізналася багато нового і навіть відкрила для себе кілька цікавих прийомів у роботі з дітьми. От і вирішила поділитися з вами своїм досвідом.
Відразу зроблю застереження, що підмінний вожатий не має власного загону. Але кожен день, коли один з постійних вожатих бере вихідний, підміняє його. Тобто, за весь заїзд я двічі побувала вожатим кожного загону і працювала з усіма дітьми від семи до сімнадцяти.
Крок перший. Знайомство
Це, мабуть, найскладніший етап у роботі вожатого. Адже, як ти себе подаси, так до тебе і будуть ставитися діти. Часом досить одного невірного слова, одного найдрібнішого промаху і авторитет відновити буде вкрай складно.
Благо, цей етап мені доводилося проходити 14 разів – було, де потренуватися.
Найпростіше знайомитися з малюками. Досить щирої посмішки і весело-ззовні: «Сьогодні я цілий день буду з вами, так що будемо веселитися!». Старші діти до таких привітань ставляться насторожено, а підлітки і зовсім реагують холодно, мовляв, знаємо ми ваше веселощі.
Вже точно не працюють фрази по типу «Хоч ваш вожатий і пішов, я вам спуску не дам», «Хто не буде робити, як я кажу – на море не поїде »і т.п. У багатьох з цих діток життя і так гірше нікуди, так що загрози якийсь тітки для них – порожній звук.
Ще гірше працює спроба зробити вигляд, ніби ви з дітьми не по своїй волі, вам все це взагалі не потрібно, і ви робите їм послугу. Фрази по типу «Та мені стільки не платять, щоб я з вами возився!», «От своєму вожатому це і скажете!» І т.д. – Найгірше, що можна придумати!
Як показали мої спостереження, найпродуктивніший варіант – модель співпраці.
Спокійним тоном (без найменшого натяку на загрозу або прохання) пояснюю дітям, що так вже вийшло, і цей день нам належить прожити разом. А, значить, в наших спільних інтересах не засмучувати один-одного, провести його продуктивно і весело.


Від слів – до діла!
Пообіцявши дітям веселий і насичений день, ви просто зобов’язані викластися на всі 100% і стримати слово.

. Адже якщо педагог не виконує обіцяного, чому це повинні робити його підопічні ?! Особливо це важливо при роботі з «важкими» дітьми. Вони і так звикли не довіряти дорослим.

у перший же день, залишившись з самими маленькими, я з жахом усвідомила, що веселощі в їх розумінні зовсім не те, що в моєму. Уявіть тільки мій стан, коли на запитання «Чим хочете зайнятися?», Мені хором відповіли «Давайте грати в карти!». Це в сім-то років!
Що робити? Йти на позадні і забороняти те, що тільки що пообіцяла, – пізно. Довелося викручуватися і терміново придумувати нешкідливий аналог карткової гри. Оголошую, що знаю дуже «класну» гру в карти.
Раздаю всім по листочку і прошу написати чотири фрази з улюбленого фільму. Біля кожної фрази – масть.
Далі змішуємо всі картки. Тягнемо по черзі карту, відповідно до її числовим значенням, витягуємо картку і, відповідно до мастю, читаємо фразу (тобто читає той, хто тягнув). А всі інші вгадують кінофільм.
Загалом, абияк викрутилася. Надалі стала обережніше. Замість «Що будемо робити?», Питала: «Чим ви займаєтеся зазвичай з вашим вожатим?», «Що вам з цього найбільше подобається і т.п.». А вже потім пропонувала свій варіант.
Найважчий другий загін
Страшним сном кожного підмінного вожатого в цей заїзд став 2-й загін. У ньому були найстарші діти – майже всім по 17 років і майже всі виросли у притулках. Всього в загоні – 20 осіб.
Хлопці, насправді непогані, от тільки майже всі звикли до «дорослого» життя – на рівному місці влаштовують «розбірки», курять, випивають. Словом – весь перелік, чого в таборі можна.
Таким не запропонували в фантики-шахи грати. Та й від слів, сьогодні курити-пити ніхто не буде – толку мало. А кричати і карати теж не хочеться. На біду день, коли я відповідала за 2-й загін, оголосили Днем боротьби зі шкідливими звичками.
Тяжким серцем йду знайомитися. Пропоную старий-добрий табірний варіант знайомства, нібито, щоб мені легше було всіх запам’ятати: кожен називає своє ім’я і, як асоціацію, найулюбленіше заняття.
Виявилося, що майже всі мої підопічні люблять слухати музику, один навіть грає на гітарі, є пара футболістів і один художник.
Зрадівши, оголошую наш спільний день – Днем улюблених занять. Для початку влаштовуємо музичне ранок. Випрошую у адміністрації магнітофон, в терміновому порядку, поки діти снідають, збираю по табору диски і старі журнали.
Після сніданку ми слухаємо різну музику і обклеюємо бетонні частині корпусу вирізками із зображенням улюблених виконавців. Максим, наш художник, навіть примудрився декупіровать колони.
Після – хлопчики йдуть грати в футбол, а ми з дівчатками там же на стадіоні слухаємо пісні під гітару, у виконанні Жені, нашого музиканта. Я щаслива – все у мене на увазі, ніхто не пакостить!

« Не курити я не можу! »
Мабуть, найстрашнішою для мене в цього дня стала фраза «Ми покурити відійдемо!». І що робити? Читати моралі про шкоду куріння – марно! Не я перша, не я остання, а толку – нуль. Забороняти – все одно втечуть, та й довірчі відносини поламаю. Дозволити? Та що ж я за педагог після цього!
Тяжким серцем йду на компроміс з табірними правилами. Кажу, що прекрасно їх розумію, і що знаю, що за один раз курити не кинеш, АЛЕ! Але сьогодні все ж День боротьби зі шкідливими звичками, і весь табір готує до вечора малюнки на цю тему, що ж ми гірші за всіх!
Крім того, ми вже дорослі, (до речі, звернення «ми», замість «ви» трохи розряджає обстановку), а дорослі повинні володіти силою волі. Тому сьогодні ми куримо всього три рази за день, замість сигарети через кожних півгодини.
Щоб якось контролювати процес, йду на хитрість. Пропоную на вечір підготувати не малюнок, а скульптуру з сигаретних пачок і фольги. Хлопці погоджуються і добровільно зносять мені свої запаси.
Заодно перевіряю – у кого що є і під цим приводом вилучаю сигарети, залишаю кожному, як і обіцяла – рівно 3 штуки. Може, звичайно, це і занадто ліберально, але все ж, 3 сигарети не 20.
речі, для «скульптури» мені хлопці пожертвували цілих 50 сигарет. А троє з них, вирішивши довести, що сили волі у них більше, ніж у інших, і зовсім протрималися цілий день. Не знаю, правда, як у них далі з цією справою склалося – наступного дня повернувся їх законний вожатий, а мене перевели в інший загін.

Не все так райдужно
Звичайно ж, далеко не всі мої педагогічні експерименти закінчувалися вдало. На п’ятий день, наприклад, мої діточки розбили вікно в адміністративному корпусі. Були і сльози, і догани керівництва. Але одне я засвоїла назавжди: за дітьми мало наглядати – їх потрібно займати!

Моя адаптація до дочкиного саду / Малюки
Помилки у вихованні дітей / Дошкільнята
Схожі записи:

Залишити коментар!